Майбутнє настало, але ніхто не запитав,
Чи подобається нам, що нас заткнули за пояс.
Він керує нашим життям, він написав цей біт
І каже мені: "Ти застарів!"
Олег Куваєв — той самий, що подарував нам "Масяню", — випустив кліп «People Against AI» (Люди проти ШІ), і це можна було б назвати просто новою роботою аніматора… якби не один нюанс: усе відео — від тексту пісні до кадрів — зробив ШІ. Людина просто натискала клавіші, іронізувала, реготала й пішла варити чай. Ну, або щось міцніше.
І тут починається найсмачніше. Бо ця пісня — протест проти штучного інтелекту. Про те, як людей витиснули з роботи, як колишній айтішник катається на велосипеді під дощем із «важким паком трави» й ностальгує за офісним кріслом. Про те, як «нас замінюють машини без душі» — і ми, мовляв, не будемо рабами. Але цю пісню — написав ШІ, змусив її звучати ШІ, змонтував кліп — теж ШІ. Людина тільки прийняла готовий результат.
Словом, це якби ти замовив анархістський маніфест у рекламному агентстві McKinsey. Або розповідав, що ненавидиш технології — з останнього айфона, у Twitter.
Усе відео — 2 хвилини панк-електронного саунду та візуального колажу — зроблено в стилістиці анімаційного андеґраунду. Але найголовніше: це маніфест про страх перед ШІ, створений… ШІ. І цей парадокс не випадковий — він суть усього, що ми зараз переживаємо.
Куваєв — не з тих, хто пиляє гілку, на якій сидить. Навпаки — він сів на електропилу, увімкнув її, і ще й пустив по колу. Кліп — саркастичний, смішний і болісно точний: ми боїмося ШІ, але масово його використовуємо, бо лінь і дорого інакше. Ми — люди проти ШІ, поки він не допоможе зробити завдання, не напише пару рядків коду або не змонтує прикольне відео.
Це не глузування з опору. Це іронія долі. Бо тепер будь-який протест, мем чи кліп проти ШІ може бути створений ШІ. І буде. І що гірше — він зробить це краще за нас. Як у самій пісні: «I’d hate to say, but fair is fair. It really does a better job». (Не хотілося б цього говорити, але справедливість є справедливість. Він дійсно робить роботу краще).
Можна було б обурюватися. Але, чесно, краще вже реготати. Бо поки ми пишемо твіти про «цифрове рабство», ШІ вже йде по премію «Греммі».
А головне — цей кліп ще раз нагадує: замість кричати «ні ШІ», краще вчитися з ним жити, працювати і… сміятися разом. Бо ШІ — не демон, не месія, а просто інструмент. А ще мелодія з нього надовго затримається у вашій голові.
Для тих, хто хоче знати більше
- Колонка редактора: ШІ як маркетингова безвихідь 2025 року
- Колонка редактора: нам вже потрібен тест Тюрінга для людей