Ноутбук серії Lenovo ThinkPad на робочому столі. Джерело: AI
Епоха відносно доступного корпоративного заліза офіційно добігає кінця. Компанія Lenovo приєдналася до «клубу підвищення цін», попередивши партнерів про перегляд прайсів на більшість своїх продуктів. Якщо ви планували оновити парк ноутбуків або закупити нові сервери, у вас залишилося лише кілька днів, щоб зробити це за старими цінами. З березня 2026 року цифри в інвойсах стануть значно менш приємними.
Жорсткі дедлайни та логістичні пастки
Керівництво Lenovo вирішило не грати в дипломатію та виставило замовникам досить жорсткі умови. Щоб встигнути застрибнути в останній вагон зі старими цінами, замовлення мають бути розміщені у дистриб’юторів не пізніше 25 лютого. Але і це не гарантує успіху: документи повинні потрапити безпосередньо до вендора до 28 лютого.
Найбільш підступний нюанс криється в логістиці. Навіть якщо ви встигли оформити папери в лютому, але пристрій не встигне залишити склад до 31 березня 2026 року, ціна автоматично перерахується в бік збільшення. Тобто затримки на митниці чи проблеми з логістичними ланцюжками тепер стають фінансовим ризиком покупця, а не виробника. До того ж компанія вже призупинила програму бонусів за залучення нових клієнтів, оскільки будь-які додаткові знижки зараз роблять бізнес вендора економічно безглуздим.
Чому за все платить покупець
Головним винуватцем цього цінового хаосу став штучний інтелект. Але не як інструмент, а як ненаситний споживач ресурсів. Гіганти індустрії ШІ викуповують практично всі доступні обсяги пам'яті, створюючи штучний дефіцит на ринку. Виробники оперативної та флеш-пам'яті пріоритезують замовлення для дата-центрів, де маржинальність значно вища, залишаючи сегмент споживчої електроніки та звичайних ПК на «голодному пайку».
Аналітичні звіти Gartner та інших агентств підтверджують, що тиск на ланцюжки постачання лише посилюватиметься. Lenovo тут не першопроходець: раніше про аналогічні кроки та підвищення вартості на 15–30% вже оголосили такі важковаговики, як Dell, Cisco та Asus. Фактично, ми спостерігаємо «інфляцію компонентів», де звичайний ноутбук ThinkPad стає дорожчим просто тому, що чипи, які мали б бути в ньому, поїхали обслуговувати чергову мовну модель.
Ситуація на ринку змушує компанії шукати альтернативні шляхи оптимізації обчислень. Поки одні підвищують ціни на класичне залізо, інші намагаються змінити саму архітектуру роботи з нейромережами. Наприклад, досить перспективним виглядає підхід, коли замість GPU стартап Taalas пропонує інтегрувати алгоритми безпосередньо в кремній, що в теорії може знизити залежність від універсальних і дорогих чипів пам'яті.