Звіт NASA занепокоєний виживанням екіпажу у прийдешніх місіях. Джерело: NASA
Космічні перегони XXI століття виглядають захопливо на рендерах, але сувора реальність звітів Офісу генерального інспектора NASA (NASA Office of Inspector General) дещо приземлює фанатів колонізації. Свіжий документ вказує на те, що підготовка місячних модулів для програми Artemis має критичні прогалини в управлінні ризиками. Якщо коротко: ми збираємося відправити людей на Місяць, маючи «сирі» процедури тестування та фактично нульові шанси на порятунок екіпажу у разі серйозної аварії на поверхні або у відкритому космосі.
Дозаправка на орбіті та інші виклики для SpaceX
Особлива увага у звіті приділена двом головним підрядникам — SpaceX Ілона Маска (Elon Musk) та Blue Origin Джеффа Безоса (Jeff Bezos). Для Starship головним болем залишається організація масової дозаправки на орбіті. Це технологія, яку ще ніхто не реалізовував у таких масштабах, а без неї 52-метрова махіна просто не долетить до цілі. Інспектори зауважують, що NASA недостатньо пропрацювало сценарії катастрофічних, але не фатальних подій. Тобто, якщо щось піде не за планом, але всі виживуть, чіткого алгоритму дій «що робити далі» може просто не бути.
Проблема ліфта та крутих схилів
Конструкція Starship створює специфічні труднощі. Через висоту корабля екіпажу потрібен ліфт, щоб спуститися на поверхню Місяця. І тут починається найцікавіше: у звіті прямо вказано, що в разі відмови цього підйомника альтернативних способів евакуації чи виходу не передбачено. Астронавти можуть стати заручниками власного корабля на висоті десятиповерхового будинку.
Blue Origin зі своїм модулем Blue Moon висотою 16 метрів виглядає дещо стійкішим, проте обидва апарати мають високий центр ваги. Це критично для посадки в районі південного полюса Місяця, де ландшафт нагадує що завгодно, крім рівного майданчика. Круті схили та висока ймовірність перекидання модулів перетворюють місію на небезпечну авантюру. Перед пілотованими місіями обидва модулі мають пройти серію безпілотних випробувань на місячній орбіті, поки корабель Orion чекатиме на астронавтів на безпечній відстані.
Статистика виживання: гірше за шаттли
Цифри у звіті генерального інспектора виглядають не надто оптимістично. Ймовірність втрати екіпажу для перших місій Artemis оцінюється як 1 до 30. Для порівняння: у програмі Space Shuttle цей показник становив 1 до 70. Звісно, це краще, ніж майже самогубні 1 до 10 часів програми Apollo, але за пів століття прогресу хотілося б бачити надійніші результати.
- Відсутність можливості порятунку на поверхні Місяця залишається головним зауваженням.
- Системи тестування критичних вузлів визнані недоопрацьованими.
- NASA рекомендує терміново впровадити резервні системи для виходу екіпажу.
Поки що підхід агентства виглядає як спроба наздогнати графік ціною безпеки. Інспектори наполягають на посиленні перевірок, адже «космічний авось» — не найкраща стратегія для повернення людства на супутник Землі.
Доки інженери ламають голову над безпекою приземлення, фізики досліджують явища в масштабах Сонячної системи. Наприклад, нещодавно вчені пояснили природу сонячних джетів та роль магнітних полів у їхньому формуванні.