Vortex: космоплан для європейської незалежності у космосі. Джерело: Dassault Aviation
Поки Ілон Маск (Elon Musk) готує людство до колонізації Марса, європейці вирішили, що їм теж не завадило б мати щось багаторазове, крилате та здатне повертатися на звичайну злітно-посадкову смугу. Французька компанія Dassault Aviation, відома своїми винищувачами Rafale, офіційно перейшла зі стадії рендерів до реального виробництва компонентів для перспективного космоплана Vortex. Перший політ запланований на 2028 рік, і це не просто чергова спроба наздогнати лідерів ринку, а цілком конкретна відповідь на американський Boeing X-37B.
Ідея Vortex полягає у створенні універсальної платформи, яка зможе доставляти вантажі на орбіту, обслуговувати супутники та, що найважливіше, повертати результати експериментів на Землю без зайвого струсу. Завдяки аеродинамічній схемі, перевантаження під час посадки не перевищуватимуть 1.5 g. Це критично важливо для чутливого обладнання або біологічних зразків, які після повернення у звичайній капсулі, що падає в океан, ризикують перетворитися на непотріб.
Еволюція від демонстратора до пілотованого корабля
Французи не намагаються відразу побудувати величезний корабель. Програма розбита на кілька логічних етапів, що дозволяє поступово відпрацьовувати складні технології:
- VORTEX-D — перший демонстратор масою близько 1 тонни. Його запустять на легкій ракеті Electron компанії Rocket Lab для перевірки базової аеродинаміки.
- VORTEX-S — більш просунутий прототип для складних маневрів у верхніх шарах атмосфери.
- VORTEX-C — повноцінна вантажна версія масою 9 тонн. Вона зможе виводити до 2 тонн корисного навантаження.
- VORTEX-M — фінальна стадія проекту, яка передбачає наявність екіпажу на борту.
Навіщо це потрібно Європі?
Хоча розробники акцентують увагу на наукових місіях, Vortex має явне «подвійне призначення». Можливість непомітно підійти до супутника, провести інспекцію або навіть ремонт — це те, що робить подібні апарати стратегічно важливими. Європа прагне отримати незалежний доступ до космосу та можливість повертати вантажі, не покладаючись на американські чи приватні сервіси. За своїми габаритами Vortex близький до Boeing X-37B, проте обіцяє ширший спектр можливостей для цивільного та військового секторів.
На фоні загального зростання космічного трафіку такі апарати стають необхідними інструментами для обслуговування орбітальної інфраструктури. Поки одні будують багаторазові човники, інші масштабують супутникові мережі рекордними темпами. Наприклад, нещодавно SpaceX вивела на орбіту 10 000-й супутник Starlink, остаточно перетворивши свою ракету на космічний аналог громадського транспорту.