Стів Джобс з iPhone. Джерело: Колаж Gemini
Я регулярно зустрічаю людей, які абсолютно серйозно вважають, що смартфони з’явилися 9 січня 2007 року. Саме тоді Стів Джобс вийшов на сцену Macworld, показав перший iPhone — і в масовій пам’яті саме ця подія поступово перетворилася на день народження смартфона. Іноді складається враження, що до цього людство ходило виключно з Nokia 3310, грало в «Змійку», а електронну пошту читало лише за комп’ютером. Є лише одна проблема: смартфони на той момент існували вже багато років.
Власне, ефект Мандели — це явище, коли багато людей однаково впевнено пам’ятають те, чого насправді не було. Назва з’явилася після того, як Фіона Брум (Fiona Broome) у 2009 році виявила, що багато людей разом із нею «пам’ятають» смерть Нельсона Мандели (Nelson Mandela) у в’язниці ще у 1980-х роках. Насправді Мандела вийшов на свободу 1990 року, згодом став президентом ПАР і помер лише у 2013-му. І якщо колективна пам’ять примудрилася поховати живу людину на кілька десятиліть раніше, то зробити iPhone першим смартфоном для неї взагалі не проблема. За два десятиліття колективна пам’ять зробила свою справу.
Ще до появи iPhone смартфони були великим сформованим ринком із мільйонами користувачів, кількома операційними системами, сторонніми програмами та запеклою конкуренцією виробників. Наприкінці 2006 року головною платформою була Symbian, на якій працювала величезна кількість смартфонів Nokia, а Sony Ericsson та Motorola використовували, зокрема, її окрему версію UIQ, пристосовану до сенсорних екранів — базова Symbian усе-таки народилася в епоху панування кнопок. Поруч існувала Windows Mobile, де особливо помітною була HTC зі своїми оболонками, які намагалися зробити мобільну Windows трохи менш схожою на Windows, яку випадково запхали в телефон. А BlackBerry займала надзвичайно сильні позиції в корпоративному сегменті, особливо у Північній Америці, де смартфон із фізичною QWERTY-клавіатурою фактично став одним із символів ділової людини нульових.
Ці пристрої вміли працювати з електронною поштою та документами, мали браузери, календарі, месенджери, навігацію та дозволяли встановлювати сторонні програми. Так, люди завантажували програми на смартфони задовго до появи App Store, хоча процес іноді вимагав трохи більше оптимізму, ніж хотілося б. Смартфон уже був цілком сформованою категорією пристроїв. Просто виглядав він зовсім не так, як ми уявляємо смартфон сьогодні.
Якщо у 2007 році покласти перший iPhone поруч із Nokia N95 і просто пройтися списком характеристик, новинка Apple взагалі не виглядала переможцем. Nokia підтримувала 3G, мала GPS, камеру з 5-мегапіксельною матрицею, записувала відео та дозволяла встановлювати сторонні програми.
Перший iPhone не підтримував 3G, не мав GPS і не вмів штатними засобами записувати відео. У ньому навіть не було можливості копіювати та вставляти текст — функції, яку складно назвати недосяжною вершиною комп’ютерної інженерії. Але головне: не існувало App Store, який сьогодні здається невід'ємною частиною самої концепції iPhone. Магазин з’явився лише у 2008 році, а спочатку Apple пропонувала стороннім розробникам створювати вебзастосунки, що працювали через браузер Safari.
Apple не потрібно було винаходити смартфон, бо смартфони вже існували. Компанія фактично змінила відповідь на інше питання — яким смартфон має бути і як людина повинна ним користуватися. Більшість сенсорних пристроїв того часу мали резистивні дисплеї без підтримки мультітачу, а їхні інтерфейси створювалися навколо стилуса, дрібних кнопок і багаторівневих меню. Влучати нігтем у маленький елемент Windows Mobile було нормальною частиною користувацького досвіду, тому що ми тоді взагалі багато чого терпіли.
iPhone запропонував ємнісний дисплей, Multi-Touch, pinch-to-zoom та інерційну прокрутку, коли достатньо було провести пальцем і список продовжував рухатися сам, поступово сповільнюючись. Сьогодні це здається настільки природним, що ми взагалі не замислюємося над механікою, але тоді така поведінка інтерфейсу дуже відрізнялася від звичного пересування смуги прокрутки стилусом або натискання крихітних екранних кнопок. Не потрібно було діставати стилус, цілитися в маленький хрестик або розбиратися, в якому з меню захована потрібна команда. Apple фактично підписала стилусам і апаратним клавіатурам вирок, хоча його виконання розтягнулося ще на кілька років. BlackBerry, Nokia та інші виробники мали величезну аудиторію й нікуди миттєво не зникли, але напрямок розвитку всієї галузі вже почав змінюватися.
Звідси й береться наш технологічний ефект Мандели. Сьогодні ми дивимося на старі Nokia, Sony Ericsson, BlackBerry або комунікатори з Windows Mobile — і багато з них уже погано відповідають сучасному образу смартфона. Маленький екран, десятки кнопок, стилус, складні меню — усе це мозок охочіше складає в окрему коробку з написом «стара мобільна техніка». Натомість перший iPhone із сіткою іконок, екранною клавіатурою та інтерфейсом, адаптованим для керування пальцями, а не стилусом, легко впізнається як прямий предок пристрою, який сьогодні лежить у нашій кишені.
Помилка цілком зрозуміла: якщо iPhone виглядає як пращур сучасного смартфона, мабуть, він і був першим смартфоном. Насправді ми плутаємо момент появи технології з моментом, коли вона набула знайомої нам форми. iPhone не започаткував ринок смартфонів — він настільки сильно вплинув на його подальший розвиток, що попередники заднім числом почали здаватися представниками якоїсь іншої категорії. Це вже значно цікавіше досягнення, ніж чергова суперечка про те, хто першим прикрутив процесор до мобільного телефону.
Ми взагалі любимо приписувати винахід технології тому, хто створив її найвпливовішу версію. Так набагато простіше, ніж пам’ятати десятки попередників, невдалих експериментів, дивних формфакторів та операційних систем, назви яких сьогодні викликають теплу ностальгію лише у людей, які досі пам’ятають, навіщо файлам Symbian було розширення .sis. Переможець ринку з часом отримує ще один приємний бонус — право оселитися в колективній пам’яті на місці винахідника. І iPhone, мабуть, один із найкращих прикладів такого переписування технологічної історії.
Тому ні, Стів Джобс не винайшов смартфон у січні 2007 року, а до появи iPhone на ринку не була випалена технологічна пустеля. Apple зробила дещо цікавіше: випустила пристрій, який змінив наше уявлення про те, як смартфон має виглядати і як ним потрібно користуватися. Вплив виявився настільки великим, що через роки колективна пам’ять сама пересунула початок історії смартфонів до презентації iPhone. І якщо один пристрій зміг настільки переконливо переписати минуле, то скільки ще технологій ми сьогодні «пам’ятаємо» зовсім не такими, якими вони були насправді?