Станція Psyche використовує іонні двигуни для розгону до 160 000 км/год. Джерело: NASA / JPL-Caltech
Космічний апарат Psyche, що полює за металевим ядром ненародженої планети, перейшов до найактивнішої фази своєї подорожі. NASA підтвердила, що станція перейшла у фазу «повного круїзу», під час якої її двигуни працюватимуть майже 90% часу.
Електрична тяга та іони ксенону
Станція використовує сонячну електричну установку, яка живиться від величезних сонячних панелей. Двигуни працюють на іонах ксенону, що розгоняються електромагнітним полем. Це перша місія, де NASA використовує подібну технологію двигунів на ефекті Холла за межами місячної орбіти.
Цікаво, що постійна тяга установки становить лише 250 міліньютонів. Це приблизно відповідає вазі однієї батарейки типу АА на вашій долоні. Попри таку «делікатність», тривала робота двигунів дозволяє апарату розігнатися до неймовірних швидкостей — понад 160 тис. км/год відносно Землі.
Двигун на ефекті Холла — ідентичний тим, що встановлені на космічному апараті NASA Psyche, — працює у вакуумній камері в Лабораторії реактивного руху (JPL) під час випробувань перед запуском місії у 2023 році. Блакитне світіння виникає внаслідок прискорення іонів ксенону в електромагнітному полі; це надає космічному апарату плавне, але стабільне прискорення. Ілюстрація: NASA / JPL-Caltech
Марсіанський поштовх та запаси палива
На старті у 2023 році Psyche мала в баках близько 1090 кг ксенону. За три роки польоту апарат витратив лише третину запасу. Економії посприяв успішний гравітаційний маневр біля Марса, який станція здійснила 15 травня 2026 року на висоті 4609 км. Це дозволило скоригувати траєкторію та додати швидкості на 1600 км/год без зайвих витрат палива.
Тепер двигуни працюватимуть майже безперервно, зупиняючись лише раз на тиждень для сеансів зв’язку з Землею та перевірки систем. Що далі Psyche віддалятиметься від Сонця, то менше енергії генеруватимуть панелі, тому потужність двигунів поступово знижуватимуть.
Металева ціль
Мета подорожі — однойменний астероїд Psyche діаметром близько 280 км. Вчені припускають, що цей об’єкт на 30–60% складається з металу і може бути оголеним ядром планетезималя — «будівельної цегли» планет. Дослідження цього небесного тіла, яке має розпочатися влітку 2029 року, допоможе зрозуміти, що насправді знаходиться всередині каменистих світів, включно з нашою Землею.