Тестування продуктивності MacBook Neo у Parallels. Джерело: AI
Коли Apple анонсувала MacBook Neo, скептики одразу вказали на його потенційно слабке місце — скромний обсяг оперативної пам'яті. Проте розробники з Parallels вирішили перевірити, чи здатна ця «друкарська машинка» потягнути повноцінну Windows 11 через віртуалізацію. Результати виявилися неоднозначними, але цілком життєздатними для тих, кому критично потрібно запустити одну-дві специфічні програми з екосистеми Microsoft.
Процесорні перегони: Apple Silicon проти Intel
Для порівняння обрали не абстрактний комп'ютер, а цілком реальний ноутбук Dell на базі 10-ядерного процесора Intel Core Ultra 5 235U. Це міцний середняк, який зазвичай купують для корпоративного сектору. MacBook Neo, попри свою «полегшеність», примудрився обійти опонента в одноядерних тестах на солідні 20%. Це вкотре доводить, що архітектура Apple Silicon навіть у порізаному вигляді демонструє високу продуктивність на кожен такт.
Однак свято закінчується там, де починається багатозадачність. Через те, що MacBook Neo має лише 6-ядерну конфігурацію, а віртуалізація сама по собі потребує значних ресурсів, у багатоядерному режимі продуктивність просідає на 40%. Це логічна розплата за спробу всидіти на двох стільцях одночасно, використовуючи обмежені апаратні можливості.
Офісні будні та графіка
Якщо говорити про реальну роботу в офісних пакетах, то загальна швидкість системи приблизно на 20% нижча, ніж у Windows 11, що працює нативно на залізі Dell. Проте розробники стверджують, що інтерфейс залишається «відзивчивим». На людську мову це перекладається так: вікна не будуть відкриватися по пів хвилини, але й миттєвої реакції, притаманної macOS, чекати не варто.
- Одноядерна продуктивність: +20% на користь Apple.
- Офісні завдання: -20% порівняно з Dell.
- Багатоядерний режим: -40% через обмежену кількість ядер.
- Графічна підсистема: -50% продуктивності.
Найслабше місце — графіка. Втрата половини потужності графічного процесора фактично ставить хрест на будь-яких ресурсомістких завданнях усередині віртуальної машини. Монтувати відео або намагатися грати в ігри через такий «прошарок» — задоволення сумнівне. Втім, для стандартного софту, який не вимагає складних обчислень ГП, цього цілком достатньо.
Чи варто воно того?
Важливо розуміти, що Windows на ARM, яку запускає Parallels, — це все ще компроміс. MacBook Neo не створювався як робоча станція для запуску важких операційних систем у віртуальному середовищі. Його завдання — бути легким та автономним. Проте сам факт того, що система залишається придатною до використання навіть за таких умов, свідчить про непоганий запас міцності архітектури.
Звісно, якщо ваша робота на 90% зав'язана на Windows, купувати пристрій Apple з наміром жити у віртуалці — ідея невдала. Але як тимчасове рішення для запуску банківського клієнта чи специфічної бази даних, MacBook Neo цілком справляється. Головне — не очікувати від нього магії там, де працюють закони фізики та обмеження оперативної пам'яті.
До речі, якщо ви плануєте використовувати Windows 11 на Mac для мультимедійних завдань, зверніть увагу на свіжі оновлення софту. Нещодавно у застосунку Spotify для Windows з’явилася функція Exclusive Mode, яка дозволяє виводити звук в обхід системного мікшера для забезпечення вищої якості звучання.