Ілон Маск бере курс на кремнієву незалежність: стартує Terafab. Джерело: Terafab
Поки весь світ вишиковується в чергу до Nvidia, Ілон Маск (Elon Musk) вирішив, що краще збудувати власну чергу. Його амбітний проект Terafab нарешті подав ознаки життя не лише у заявах, а й у цілком конкретних запитах до постачальників обладнання. Маск, відомий своєю пристрастю до вертикальної інтеграції, хоче закрити цикл виробництва напівпровідників у межах своєї бізнес-імперії.
Великий шопінг у Остіні
За даними Bloomberg, представники Terafab вже почали «кошмарити» найбільших гравців на ринку обладнання для виробництва мікросхем. У списку адресатів опинилися такі гіганти, як Applied Materials, Tokyo Electron, Lam Research та навіть Samsung Electronics. Команда Маска вимагає ціни та терміни постачання для фотошаблонів, підложок та травильного обладнання.
Стиль роботи Маска залишається незмінним: агресивна швидкість та мінімум деталей. Джерела повідомляють, що деякі запити надсилалися у святкові дні з очікуванням відповіді вже в понеділок вранці. При цьому постачальникам не розкривають, які саме чіпи планується випускати. Схоже, секретність навколо архітектури майбутніх процесорів для Tesla та SpaceX зберігається на рівні державних таємниць.
Трильйони на кону та кремнієві пластини
План виглядає наступним чином: розпочати з пілотної лінії в Остіні, штат Техас. Потужність на старті скромна — обробка 3 000 кремнієвих пластин на місяць. Однак це лише фундамент. Повноцінний запуск виробництва запланований на 2029 рік. Аналітики, дивлячись на ці плани, хапаються за голову: потенційні витрати на таку ініціативу оцінюють у діапазоні від 5$ трильйонів (210 000 000 000 000 ₴) до 13$ трильйонів (546 000 000 000 000 ₴).
Цифри виглядають фантастичними навіть для найбагатшої людини планети, але Маск розраховує, що власні однокристальні системи стануть критично важливими для майбутнього. Це мозок для гуманоїдних роботів Optimus, обчислювальні потужності для дата-центрів xAI, системи керування для роботаксі та, звісно, космічні пристрої SpaceX. Власне виробництво дозволить уникнути дефіциту та диктатури сторонніх виробників, хоча ціна цієї свободи вимірюється бюджетами цілих країн.
Поки Маск планує витрачати трильйони на кремній, інші техгіганти фокусуються на екологічності ланцюжків постачання. Наприклад, Apple перейшла на перероблений кобальт, доводячи, що навіть за величезних масштабів можна дбати про довкілля, поки Маск штурмує нові технологічні вершини.