MacBook Pro з сенсорним екраном. Джерело: Apple
У 2010 році Стів Джобс пояснював, що сенсорний екран у ноутбуці — погана ідея: вертикальні поверхні незручні для тривалого керування пальцями, рука втомлюється, ергономіка страждає. Через два роки Тім Кук порівняв спробу поєднати планшет із ноутбуком зі схрещуванням тостера та холодильника.
З точки зору ергономіки це жахливо. Сенсорні поверхні мають бути горизонтальними — саме тому в ноутбуках використовуються тачпади.
Apple знадобилося 16 років, щоб перекреслити цю цитату Джобса і представити сенсорний MacBook Pro.
Звісно, ніхто в Купертіно не сказав, що Стів Джобс помилявся. Просто технології дозріли, користувачі дозріли, а холодильник із тостером, схоже, нарешті отримали дозвіл на шлюб.
Нинішній керівник Apple Джон Тернус формулює нову позицію обережніше. Mac залишається насамперед комп’ютером із клавіатурою та трекпадом, але іноді торкатися екрана зручно. Компанія стверджує, що лише тепер змогла додати сенсор, не зробивши ноутбук товстішим або важчим. Для цього посилили шарнір, змінили систему охолодження та попрацювали над покриттям дисплея.
Звучить логічно. Є лише маленька проблема: виробники Windows-ноутбуків приблизно півтора десятиліття намагалися сказати те саме.
Сенсорні ноутбуки давно перестали бути дивиною. Microsoft активно просувала цю концепцію ще з Windows 8 у 2012 році. Перші спроби були незграбними, але за наступні роки ринок отримав трансформери, стилуси та дисплеї, які повертаються на 360 градусів.
Проте сенсор так і не став обов’язковою рисою ноутбука. За даними IDC, які наводить CNN, 2025 року лише 16.3% поставлених у світі ноутбуків мали сенсорні екрани. Тобто технологія знайшла свою аудиторію, але людство явно не проводило ночі в очікуванні можливості тикнути пальцем у Excel.
Apple пояснює зміну курсу ще й поколінням «молодих творців», для яких сенсорне керування стало звичним. Аргумент зрозумілий, хоча трохи зручний для самої Apple: сенсорні ноутбуки існують понад десятиліття, але лише тепер звичка торкатися екрана раптом стала достатньою причиною додати таку можливість у MacBook.
Apple роками наполягала не на тому, що сенсорний MacBook технічно неможливий, а на тому, що він концептуально не потрібен. Для роботи є клавіатура й трекпад, для безпосередньої взаємодії з екраном — iPad. Найкумедніше, що подальшу еволюцію сенсорного MacBook навіть не потрібно вигадувати. Комп’ютер Apple із сенсорним дисплеєм, який можна від’єднати від клавіатури, вже існує. Це iPad Pro з Magic Keyboard. Тепер ця межа починає розмиватися, хоча компанія продовжує наполягати, що MacBook залишається звичайним ноутбуком, а сенсор — лише додатковий спосіб керування.
Тому головне питання тепер навіть не в тому, навіщо MacBook сенсорний екран. Значно цікавіше, скільки років Apple зможе пояснювати, чому сенсорний MacBook Pro та iPad Pro з Magic Keyboard — принципово різні концепції, які в жодному разі не рухаються назустріч одна одній.
На новому MacBook Pro можна пальцями на екрані прокручувати сторінки, масштабувати фотографії та карти, переміщувати вікна, перетягувати файли, перемикатися між робочими столами й малювати. Всі ці операції MacBook уже чудово виконував за допомогою трекпада, причому рука залишалася біля клавіатури. Якщо ж постійно тягнутися до дисплея, повертається старий аргумент Стіва Джобса про ергономіку. Тому це дублювання можливостей, а не нова парадигма роботи з комп’ютером.
Фінальне питання: хто купить сенсорний MacBook Pro? За десятиліття Apple виховала величезну аудиторію, яка хоче мати найновіший і найдорожчий пристрій компанії. А тут є де розгулятися: 14-дюймовий сенсорний MacBook Pro стартує в США (в Європі ціни ще вищі) з $2900, 16-дюймовий — з $3400.
Vision Pro за $3500 свого часу теж здійняв величезний галас. Покупці знайшлися, але минуло кілька років — початковий ажіотаж згас, а сам пристрій давно зник з радарів технологій. Із сенсорним MacBook Pro може статися щось схоже, але в нього значно кращі шанси залишитися затребуваним: навіть якщо про сенсор усі забудуть, це все одно найпотужніший MacBook у поточній лінійці. Тому купуватимуть його насамперед заради продуктивності, дисплея та статусу флагмана.
У Купертіно це називається майбутнім. У решті світу — вівторком.